так от
пора звалювати з дому. нєрвнічаю де вони ходять так довго. упс - смска
-
ясн. значить ніхто вже нікуда не йде.
лехка паніка. бо зазвичай по ту сторону монітора - я. кароч персональна гра стартуватиме для мене за 50 хв. душ. макіяж. я гатова. макса лишаю на штабі.
1. здогадалась відразу - здоровя. там є аптечний кіоск. погнала до нього. вибігла. згадала шо вибігла в тапках. вернулась. взулась взяла ключі від пошти бо їх тож зафтикала. дого блудила назлоровя бо була непевна бо біля ринки аптечного кіоску нічо не було. от дурро. тдивне відчуття шо мен е пасуть але я нікого не бачила. дзвінок максу - таки пасуть. тре було дарувати гідроперіт а не ватні пластинки. шукала зліва а тра було справа.
2. бандера. непомітний дід мороз замерзав. саме дзвонила Віка. весело було співати "у лісі лісі темному" коли в 3 метрах забавлялись беркутята. віддали код - вони потусували і вслід мені крикнули - снігурочка...
3. зупинка. рембо. хух. слава боху. мене ведуть. йопт криївка. медовуха. старт дня вдався... пазл. йопт знову віолка... підходить заморожена решта - знову дежаю із криївкою навесні... да. дали ми тоді жару. розповзаємось. пора вводитии код. на вулиці виявляться шо в мене 15 пропущених дзвінків. ага, Жека, печериці і шампіньойни це одне і те саме. Рембо потім буде їх 3 години чистити.
4. краківська. гоу. там є магазин Йолко :) Деня... угу і парочок ваще нема. жодної. ну ладно бум чіплятися до людей. перша тупа дєфка. друга жінчока просто здивувалась. третя відрвалась на повну і заміж пошвидше і діточок побільше і ваще усіх благ. ну впірьод. дадому. Надійка певно нервує вже давним давно... заглушуку вводимо зразу. потім чую "як добре шо ми всі тут зібрались... " ее... ше не зібрались. тре дотусувати.
5.підїзд. мене чекають. пауза. пляшка шампану на якому написано Віола... концептуально йопт. приємно шо просто звіздєц. ше півкроку і я на фініші. код - слово червоним на пляшці.
є! я перша. з 1 гравця!
люди, я Вас люблю!!!!!!!!!