бажано за два бо є деякі плани і можем не вписатися ;)

ДОДАТКОВІ РЕЧІ на гру:
- фартух. Якщо шкільний білий, то +7хв бонусу до фінішного часу.
- дзвінок. Якщо великий дзвоник (більший за чоловічий кулак), то +5хв бонусу до фінішного часу.

В результаті вся велогромада Енкаунтера вирушила в навколишні села шукати кіз з дзвіночками на шиї...

Ппц...

хто шукає, той завжди знаходить))

Ітого: поки всі сплять повідомляємо - афтепаті пройшло дуже успішно! Дякуєм гостям з Рівного за участьі за пиво))), команді Бескиду за файну гру і шалений драйв! Як би не було ви перші, особливо круто було зі щоденником!
Ми спати, привіт!

Дааа, покаталися на славу :)

http://picasaweb.google.com/SpiritRoman/Encounter14#5380991649043260434

Тут дуже класні фотки Спіріта.Дякую автору

Гра вдалася як на мене, незважаючи на результат який показала команда. Ми познайомилися з новими гарними людьми, особливо порадував Ігор-штурман та Роман-лось (поряд з Романом я себе теж відчув справжнім лосем). Рейсінги так тримати (але менше матраснічайте, я глянув статистику з доїздами слабувато), Бескиди здивували результатом (тут ноукоммментс), Велобайкам побільше фізичної витривалості та духу.  Всім дякую за фінішне пиво та посиденьки. 

П.С. Всі зуваження по грі були сказані на фініші та афтерпаті оргам, тому повторюватися на форумі не бачу сенсу.

Напишу і я пару слів про цю ЕНку. Гра дуже сподобалась. Ще за багато днів до гри знав, що буде вулиця Хімічна - шкільна тема просто не могла оминути цю вулицю. Так і сталось - перша вулиця в квесті була Хімічною. Але з пошуком кодів нам не дуже повезло. Один знайшли одразу, а решта були поруч на тій же брамі, але ми того не помітили.

Далі був найпровальний етап гри - пожежний. Було три варіанти Пожежна академія, перша пожежна частина і вул. Пожежників. Ми з'їздили і до академії і під порохову вежу... Але все не то. На завданні з футболом я умудрився залізти в собаче гівно. Партнери по команді сказали, що то на щастя. І дійсно, після того нам "поперло".

До СКА добрались швидше Велобайки. Були дуже здивовані. Після різкого випаду їх капітана, було справою честі приїхати скоріше за байкарів. Але ще більше здивувались, коли поруч проїхали Діти Азбесту. Є шанси поборотись за срібло.

На Скляній шукаєм код навпроти будинку, вказаного в завданні, сторож гаражів в шоці, хоче спати, але мусить пильнувати. Назар шукає код на всьому металевому, і знаходить його не там, де його слід було шукати. Скоромовка з Шевченка 55 розгадалась легко, з пошуком коду була затримка. Але в цьому районі ми засікли Гоночних Душ, обійшовши Дітей Азбесту.

Далі вся гра йшла як по маслу - штаб швидко і правильно розгадував головоломки, ми крутили як могли. Планерну взяли першими. Душі за нами. Не розгадуючи наступного завдання, падають нам на колесо. Пробуємо їх здихатись, приторможуємо, але вони також приторможують. Далі відкривається перша підказка Любінської і вже немає смислу хитрити, треба їхати.

Назік виривається вперед, Душі за ним, я помаліше їду, тримаючи їх в полі зору, Тарас з Мироном їдуть помалу, зате уважно. Така тактика дала свої плоди: Назік затягнув Душ аж до 91-го номера,а ми з Тарасом вже шукаємо коди біля 73-го будинку. "Вечірню" розгадали швидко, знову з кодом трохи парились.

Останнє завдання з "металевим наставником" роздвоїла наші здогадки: це або Бандера (але до чого тут наставник), або пам'ятник футболісту на Городоцькій (можна трактувати як наставник) біля мотозаводу (там же роблять ровери). До обидвох об'єктів видстань приблизно однакова. Ризикувати було небезпечно, тому вирішили почекати першої підказки, відїхали помалу на міст, Душі помалу за нами. Підказка розвіює всі сумніви, летимо на фініш.

Їхати пустою вулецею Антоновича було просто мега кульно. На фініші ми перші. Вводимо код. Все, ура. З точки зору подолання маршруту ми перші, але були ще й ті "бонуси". Як на мене, "знайти щоденник" (не десь на КП, а попросити в когось зі знайомих) торохи дизбалансно, особливо для гостей з Рівного - в них шанси точно нульові і вони вже програють при старті. Додаткові речі-бонуси мають бути однаково доступні для всіх і мають стосуватись процесу гри (наприклад знайти цей бонус на КП) Але правила є правила...

Адреналін, драйв і позитив, одержаний цієї ночі, набагато важливіший від зайнятого місця. Всім дякую за гру, особливо оргам за її створення. Будемо боротись й далі на вулицях нічного міста!

Так само дякую оргам, але хтілося би додати дещо до звіту Івана.
З Любінською так сталося, що ми розгадали цифрову головоломку спочатку як вулицю "Гже....", але такої у Львові немає. Але ще до першої підказки були ідеї штабу щодо чогось там на "Лю"... І тому рухалися в тому напрямку, а не тупо за вами.

Точно так само при під"їзді до 74/3, дві "душі" погнали вперед, а я, оскільки не мав третьої зірки, не гнав, а їхав в міру здорового глузду, маючи в руці телефон із ЖПС, який показав мені, що наша мета ще ДО будинку меблів. Я розвертався тричі, бо ЖПС орієнтований на авто і не передбачає з"їзд із траси тротуаром. Потів дві решта "душі" також вернулися.

Ну і про щоденник. На брифінгу говорили про те, що необхідно буде будь-де знайти обумовлений предмет. Хоча, зізнаюсь чесно, спочатку й сам думав, що буде за принципом "тайніків" шукання щоденника на локації. Ну а щодо команди з Рівного - у них було двоє місцевих, тому в загальному щоденник було реально знайти, хоча, звісно, важче. Але ігрові завдання буваюь і більш "закручені", наприклад під час гри знайти ласти, маску і акваланг і сфотографуватися так, щоб на задньому плані, наприклад, був зелений будинок. Ну це приклад, я кажу, що бувають дуже хитрі завдання і треба багатьох знайомих обздвонювати, чи немає в них того :)

Всім ще раз дякую за гру, оргам звісно, а також суперникам - нарешті є реальні суперники на грі! Дякую своїй команді, штабу (вирішив швидко декілька ключових завдань), звичайно Тарічку.
Special Thanks to Nikalaich, завдяки старанням якого в нас був найстарший щоденник :)

Ну для повноти картини накалякаю і я шось від себе)

Стартували з Галицької. За 4 хв. до старту Алекс примудрився відламати ручку предньої манетки (Срам х9), добре шо стояло на 2-й зірці - так і їздив цілу ніч))).
Поки біля Шевченка тормозили - розібрали вже всіх дівчат. Поки знайшли - вже були останніми...

На хімічній справжній хаос - всі шукають невідомо що (я навіть пробував дертися на водостічні труби), два мужики пруться з нас по повній) Алекс думав-думав і нарешті осінило)
Пожежну штаб взяв з ходу, а от код на ній шукали дооовго (перевернули догори ногами всі ларьки), дзвонили арганізатарам, чим чуть не спричинили нервовий зрив) коли нарешті вже приїхала вся братва то випадково висвітив код на букві . Класно написано, вночі без фари фіг знайдеш). Втратили багато часу... але інші чомусь ще більше...

З розгадуванням Скляної були проблеми - пройшли по 1й підказці. А от з пошуком коду... В голову не прийшло шукати по всій вулиці... Поки обшарили всі стовпці (у тч на яких паркан стояв) і спілкувалися з охоронцем (доречі, попередили його що будуть ще 3 команди щоб він не нервувався бо ми чемні) - пройшов злив... Знову втратили...

Довго кружляли в районі Повітряної і виїхали в її кінець замість початку... знов мінус...

З машиністами взагалі щось не пішло, саму вулицю в принципі здогадалися, але до їхати шось не дойшло... знов...

Ну а далі так вийшло - впали на хвіст Бескидам оскільки відставання у підказках було кілька хвилин - їздили фактично синхронно.

На Любінській з Нікалаїчем прокотилися задалеко (в обидві сторони), але Алекс з ЖПС такої помилки не зробив. В результаті коли приїхали, на локації вже бігали Бескиди, Алекс і аж потім помітив оргів))) Будяки, болота і купи сміття справили враження), поки Бескиди знайшли другий код, ми тільки перший біля мітки. Трохи позлились і знайшли зправа другий, але Бескидів вже слід простиг...

Вечірню звичайно взяли з ходу ше й приблизно спалили де код, оскільки самого будинку з таким номером не було, а Бескиди не встигли звідтам відійти.

Стоячи на виїзді на Кульпар разом з Бескидами розуміли, що це кінець) до підказки було 5 хв, а в них 4 хв. і всі це розуміли. Запропонували нам поїхати в сусідні села, ми чемно відмовились) Тоді одна група поїхала в сторону південного, а інша ("ударна") залишилась... Вони помалу рушили в сторону Антоновича, а ми стояли і думали про неминуче. Тут до мене дойшло що це Бандера точно, і підказки ми так і не бачили! Незнаю куди поділися Бескиди, але після спуску з моста зліва просвистіла ударна група на швидкості як мінімум 45 км/год... Доганяти не було смислу тим більше в тому ділі ми не конкуренти (хіба Нікалаїчь, бо Алекс був без манетки...).

На фініші було прикро програвати 14 секунд, але це результат власної недбалості (матрасу, та поганої маршрутизації (треба блін викинути ту синю карту - на ній нема всіх вулиць))... Щоправда, за хвилин 10 вияснилось що наш щоденник, за яким ми відправляли Нікалаїча в центр, виявився старішим, за що було нараховано відповідний бонус.

Дійсно круто було те, що Бескиди знайшли реальний щоденник (гг, на ньому пише Кульпарківська 95, тобто дурка), це просто фантастика))) Ви перці)

Ну але маємо те що маємо... (доречі в позаминулій грі схожа історія трапилась і з нами - з технічних причин, але звичайно справедливо, перемогу віддали Веломаксам).

Шкода звичайно що на останніх рівнях відстали Велобайки та наші дорогі гості з Рівного і ми не змогли в тісній обстановці поборотись на фініші... Думаю, що це була найкраща гра з тих в яких я грав!

Наступного разу, відчуваю, що боротьба буде гостра та безпрецедентна, адже мають бути ще і Веломакси.

Особливо тішить, що гра (мною ) вже написана - лишилось дочекатися (попередньо) 23 жовтня)))

Запрошуємо всіх на наступну гру!

Всім привіт. Для мене це була перша така гра. Загалом дуже сподобалась, хоча мене ще дотепер мучить завдання про вулицю авіаційну (тьфу... планерну). Совість так би мовити.... Куди ті "діти Азбесту" заїхали на цьому завданні... а куди мали заїхати...
Привіт рівенчанам, мені було приємно з ними в команді пограти.

Ну вазагліто по артефакту який видали на брифі можна було їхати ще на багато яких вулиць так як планер має трохи іншу будову, але так як завдання читалося на ходу, тобто тримаючи одною рукою кермо а іншою мобілу, при цьому швидкість була приблизно 18-20 км/год зрозуміти яка це вулиця було неможливо а ще коли два лося лупить куди небудь в голові команди на шаленій швидкості то і відстань до вулиці не лякає зовсім

А ше один прикол згадав, замість любінської вийшла анаграма з якої читалася вулиця Гаджаєва добре шо такої у Львові немає а то б поперлися на свою голову

І ще на рахунок щоденника, ідея яка десь там прозвучала про те що можна було б купити його в супермаркеті не канає, так як зайти, знайти і постояти в черзі вже ніяк не вийде 5 хв

Ну статистика багато про що каже (не)втішного... хз, як би воно було...
Але менше з тим) Кожен тупить... і по різному))) Проте я впевнений, що якшо ви ще трохи до нас поїздите то і тут теж буде скрутно)))

Для приколу треба спробувати зіграти на велах у Рівному :)

Порвем всіх як тузік грелку

У нас місцеві будуть